Перейти до основного вмісту

Правила участі у конференції


1. Інтернет-комунікація - така  ж комунікація, як і офлайн, і накладає ті ж самі етичні зобов'язання на всіх учасників конференції. Всі учасники зобов'язуються уникати мови ненависті, нецензурної лексики, особистих образ на адресу авторів-спікерів. Всі учасники, в т.ч. автори-спікери, покликані до того, щоб вести діалог на засадах взаємоповаги, аргументативного дискурсу, чесності щодо фактів і логічності аргументів, відкритості до критики і рефлексії.
2. До участі запрошуються всі зареєстровані і схвалені користувачі, що зроблять свій акаунт у Google Blogspot (на основі Gmail), та/або будуть підписувати кожен коментар своїм правдивим ім'ям і прізвищем. Незареєстровані коментатори можуть задавати свої питання після офіційного завершення конференції.
3. Після публікації коментарів коментатори повинні уникати редагування вже опублікованих коментарів, насамперед з поваги до інших читачів. У зворотньому випадку, організатори залишають за собою право видаляти відредаговані коментарі аж до повного бану їх автора.  

4. Організатори залишають за собою право видаляти без попередження всі коментарі, зміст яких порушує правила. 

Мітки

Мітки:

Коментарі

  1. Unknown7 жовтня 2020 р. о 00:00

    А зараз іще можна зареєструватись чи дивитись онлайн? Якщо так, то за яким посиланням?

    ВідповістиВидалити

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

Стефанія Сідорова. Формування поняття “нова етика” в російських медіа та його потенційний вплив на український дискурс

  Поняття “нова етика” зараз не є чітко визначеним і функціонує як парасолькове поняття, в яке включають чи не всю проблематику сьогодення: від #metoo до Black Lives Matter, від канселінгу до життя в умовах пандемії, від цифрового етикету до екології. Найближчим відповідником, що міг би частково прояснити його зміст, є американський термін “woke culture” [3]. Аналізоване нами поняття є не запозиченим, а питомим для російського дискурсу [2]. Хоча словосполучення “нова етика” використовувалось і раніше ( e.g. німецькими феміністками першої хвилі, Еріхом Нойманном чи Анітою Аллен), сучасний термін сформувався в Росії і пропонує російський погляд на розуміння процесів, що відбуваються на Заході [1]. Швидко (чи навіть одночасно) зі своєю появою поняття починає стійко асоціюватися з концептами “Захід”, “ідеологія”, “проблема” та набуває негативних конотацій. Дискусія щодо нової етики перетворюється на протистояння - їй закидають тоталітаризм, говорять про неї як “новий етичний ре...
11 коментарів
Докладніше

Олена Мішалова. Від «Москва – Третій Рим» до «Русского мира»: етапи формування імперського ідеологічного гібридного проєкту.

    1. Сучасна Російська Федерація є імперією у стадії «напіврозпаду», яка відчайдушно намагається протидіяти процесу свого розпаду, що почався у 1991 р., коли Радянський Союз припинив своє існування. Парадоксально: у той час, як у світі після завершення Другої Світової війни відбувається деколонізація і великі колоніальні імперії зникають з політичної карти світу, СРСР не просто нікуди не зникає, а розширюється – включає до зони свого впливу країни Східної Європи. 2. «Русский мир» є сучасною версією історичного месіанства Росії, містить в собі ключові ідеї трьох попередніх месіанських проектів – релігійного, культурно-цивілізаційного та радянсько-політичного. 2.1. Релігійно-політичний проєкт: захист православної віри та православних християн. Цей комплекс ідей бере свій початок з друг. пол. Х V - XVI ст. Флорентійська унія (1438 р.) та падіння Візантійської імперії (1453 р.) перетворили московського князя на захисника православ'я – єдино правильної версії християнс...
18 коментарів
Докладніше

Катерина Якуніна. Мовою цифр православна конфесійна ідентичність: усталеність versus стереотипність

  В 2020 р. Центр Разумкова запропонував українскій громадськості інформаційні матеріали «Особливості релігійного і церковно-релігійного самовизначення громадян України: тенденції 2000-2020 рр.» [1] , які підвели підсумок релігійному життю України за останні 20 років. За допомогою данних, опублікованих у матеріалах, наукове співтовариство, ЗМК, політичні сили змогли по-новому оцінити роль релігії в суспільстві, простежити нові тенденції, підкреслити усталені традиції. Співставивши наукові розвідки та «мову цифр», можна відстежити правдивість\хибність для українського суспільства сьогодні деяких стереотипів щодо православного середовища. 1. Теза: Російсько-український конфлікт, ситуація в ОРДЛО, посприяли віддтоку вірних із УПЦ (МП). Дані: число вірних УПЦ(МП) складає 22% православних у 2020 р. проти 16% у 2019р. Подібну ситуацію можна пояснити «незрозумілістю» для вірних ситуації із утворенням ПЦУ і де-факто, продовженням існування УПЦ КП. 2. Теза: «Тривале, іноді конфлікт...
12 коментарів
Докладніше