Перейти до основного вмісту

Релігія і "русский мир": анонс нової конференції

 

 



Рада молодих учених

Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України  

 

Освітня платформа «Plato`s Cave»

 

запрошують на

Всеукраїнську науково-практичну онлайн-конференцію

 

«РЕЛІГІЯ І "РУССКИЙ МИР":

МІЖДИСЦИПЛІНАРНІ ВИМІРИ ПРОБЛЕМИ»

 

Конференція відбудеться 1 липня 2021 року.

Запрошуємо філософів, релігієзнавців, істориків, культурологів, експертів з релігійних та політичних питань обговорити наступні теми:

1. Російська політика, доктрина «русский мир» та релігія – точки перетину та взаємовпливу

2. Роль релігійного фактору у російській внутрішній та зовнішній політиці, зокрема, у процесі формування доктрини «русский мир»

3. Значення православної конфесійної ідентичності та інших релігійних ідентичностей у контексті доктрини «русский мир»: чи зводиться «русский мир» до православного конфесійного проекту?

4. Націєтворення російської сучасної нації та «старі» релігійні ідентичності.

5. Громадянська релігія Росії та СРСР: особливості, схожості та відмінності.

6. Квазірелігійні політичні цінності та культи, що практикуються в російському культурному просторі.

7. Порівняння ситуації «русского мира» з іншими схожими геополітичними проєктами, де змішуються релігія та політика.

 

Конференція триватиме один день у форматі ZOOM-конференції.

Більше конкретну інформацію щодо специфіки конференції та її хедлайнерів ми поступово будемо публікувати ближче до дати події.

 

Закінчення реєстрації та прийому тез доповідей для участі у конференції – 25 червня 2021 року.

Матеріали буде опубліковано після проведення процедури рецензування. Планується видання електронного збірника тез за матеріалами конференції.

Робочі мови конференції – українська та англійська.

Форма участі – дистанційна.

Для участі у конференції просимо заповнити google-форму до 25 червня 2021 року. Реєстрація учасників шляхом подання заявки є обов’язковою. Файл з тезами надсилати на e-mail xenija.zborovska@gmail.com або (краще) прикріпляти у ґуґл-формі. Заповнений файл заявки необхідно назвати за прізвищем учасника (наприклад, Petrov.doc або Ivanov.doc).

Посилання:

Організаційний комітет:

– науковий співробітник, голова Ради молодих учених Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України кандидат філософських наук Володимир Волковський;

– відповідальна секретарка журналу «Філософська думка», співзасновниця освітньої платформи «Plato’s Cave» кандидатка філософських наук Ксенія Зборовська.

 

При складанні тез рекомендується, уникаючи загальних фраз, якомога повніше розкрити суть роботи та викласти найголовніші її результати. Роботи повинні бути ретельно вивірені і відредаговані. Об’єм тез не має перевищувати 2500 знаків (з пробілами). За якість опублікованих матеріалів відповідає автор.

Оргкомітет залишає за собою право на відбір матеріалів для включення в програму конференції і може відхиляти заявлену доповідь без пояснення.

Планується видання електронного збірника тез і статей за матеріалами конференції.

Статті надсилати Ксенії Зборовській на адресу: xenija.zborovska@gmail.com.

Дедлайн надсилання статей по результатам конференції буде оголошено пізніше.

Зверніть, будь ласка, увагу на вимоги до підготовки статей!

 

Вимоги до оформлення статей:

— Організаційний комітет приймає матеріали у вигляді електронних текстів, надіслані електронною поштою на адресу редакції (електронний документ у форматі MS Word-97–2000 без позиціювання та переносів, шрифт — Times New Roman, міжрядковий інтервал 1,5, кегль 14, за винятком символьних шрифтів у формулах).

— Необхідно подати україномовну та англомовну анотацію статті із викладенням головних методологічних і методичних засад дослідження, його результатів та висновків (обсяг — близько 1200 знаків), а також зазначити дисципліну, до якої належить стаття, й навести ключові слова українською та англійською мовами.

—Прізвище, ім’я, по батькові, контактний телефон та e-mail автора, а також відомості про його місце роботи (з повною адресою), посаду, науковий ступінь і сферу дослідницьких інтересів слід подати на супровідній сторінці, де наводиться також ім’я та прізвище автора латиницею (за наявними документами, наприклад, за закордонним паспортом).

— Бібліографічні відомості належить подавати наприкінці статті у вигляді списку літератури за абеткою (спочатку джерела, надруковані кирилицею, потім — латиницею, решту іншомовних джерел — у латинській транслітерації). Посилання на джерела слід наводити у тексті в дужках за міжнародними стандартами (напр.: [Бурбакі, 1978: т.1, с.1]), а коментарі — у посторінкових виносках із послідовною нумерацією.

— До цитат, що їх переклав автор, слід додати відповідні фраґменти мовою ориґіналу.

— Якщо стаття містить ілюстраційний матеріал (таблиці, графіки, діаграми, рисунки тощо), кожен такий матеріал потрібно подати з відповідним підписом в електронному вигляді: таблиці, графіки та діаграми — у форматах Excel, рисунки — у форматах Corel Draw чи Adobe Illustrator (імпортовані у Word ілюстрації не придатні для подальшої роботи).

— Організаційний комітет не повертає рукописи та не надає на них рецензії. Експертиза редакційної колеґії має суто внутрішнє призначення.

— Автор не має права передавати в інші видання прийняті та ухвалені організаційним комітетом до друку матеріали.

— Статті за підписами авторів висловлюють їхні погляди, які можуть не збігатися з позицією організаційного комітету.

— Редакція має право скорочувати статті та здійснювати літературне редаґування.

— Надання матеріалів організаційному комітету передбачає згоду на публікацію в друкованому вигляді та в електронній версії у виданнях, з якими організаційний комітет укладає відповідні угоди.

 

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Стефанія Сідорова. Формування поняття “нова етика” в російських медіа та його потенційний вплив на український дискурс

  Поняття “нова етика” зараз не є чітко визначеним і функціонує як парасолькове поняття, в яке включають чи не всю проблематику сьогодення: від #metoo до Black Lives Matter, від канселінгу до життя в умовах пандемії, від цифрового етикету до екології. Найближчим відповідником, що міг би частково прояснити його зміст, є американський термін “woke culture” [3]. Аналізоване нами поняття є не запозиченим, а питомим для російського дискурсу [2]. Хоча словосполучення “нова етика” використовувалось і раніше ( e.g. німецькими феміністками першої хвилі, Еріхом Нойманном чи Анітою Аллен), сучасний термін сформувався в Росії і пропонує російський погляд на розуміння процесів, що відбуваються на Заході [1]. Швидко (чи навіть одночасно) зі своєю появою поняття починає стійко асоціюватися з концептами “Захід”, “ідеологія”, “проблема” та набуває негативних конотацій. Дискусія щодо нової етики перетворюється на протистояння - їй закидають тоталітаризм, говорять про неї як “новий етичний ре...

Олена Мішалова. Від «Москва – Третій Рим» до «Русского мира»: етапи формування імперського ідеологічного гібридного проєкту.

    1. Сучасна Російська Федерація є імперією у стадії «напіврозпаду», яка відчайдушно намагається протидіяти процесу свого розпаду, що почався у 1991 р., коли Радянський Союз припинив своє існування. Парадоксально: у той час, як у світі після завершення Другої Світової війни відбувається деколонізація і великі колоніальні імперії зникають з політичної карти світу, СРСР не просто нікуди не зникає, а розширюється – включає до зони свого впливу країни Східної Європи. 2. «Русский мир» є сучасною версією історичного месіанства Росії, містить в собі ключові ідеї трьох попередніх месіанських проектів – релігійного, культурно-цивілізаційного та радянсько-політичного. 2.1. Релігійно-політичний проєкт: захист православної віри та православних християн. Цей комплекс ідей бере свій початок з друг. пол. Х V - XVI ст. Флорентійська унія (1438 р.) та падіння Візантійської імперії (1453 р.) перетворили московського князя на захисника православ'я – єдино правильної версії християнс...

Катерина Якуніна. Мовою цифр православна конфесійна ідентичність: усталеність versus стереотипність

  В 2020 р. Центр Разумкова запропонував українскій громадськості інформаційні матеріали «Особливості релігійного і церковно-релігійного самовизначення громадян України: тенденції 2000-2020 рр.» [1] , які підвели підсумок релігійному життю України за останні 20 років. За допомогою данних, опублікованих у матеріалах, наукове співтовариство, ЗМК, політичні сили змогли по-новому оцінити роль релігії в суспільстві, простежити нові тенденції, підкреслити усталені традиції. Співставивши наукові розвідки та «мову цифр», можна відстежити правдивість\хибність для українського суспільства сьогодні деяких стереотипів щодо православного середовища. 1. Теза: Російсько-український конфлікт, ситуація в ОРДЛО, посприяли віддтоку вірних із УПЦ (МП). Дані: число вірних УПЦ(МП) складає 22% православних у 2020 р. проти 16% у 2019р. Подібну ситуацію можна пояснити «незрозумілістю» для вірних ситуації із утворенням ПЦУ і де-факто, продовженням існування УПЦ КП. 2. Теза: «Тривале, іноді конфлікт...