В
2020 р. Центр Разумкова запропонував українскій громадськості інформаційні
матеріали «Особливості релігійного і церковно-релігійного самовизначення громадян
України: тенденції 2000-2020 рр.»[1], які
підвели підсумок релігійному життю України за останні 20 років. За допомогою
данних, опублікованих у матеріалах, наукове співтовариство, ЗМК, політичні сили
змогли по-новому оцінити роль релігії в суспільстві, простежити нові тенденції,
підкреслити усталені традиції.
Співставивши
наукові розвідки та «мову цифр», можна відстежити правдивість\хибність для
українського суспільства сьогодні деяких стереотипів щодо православного
середовища.
1. Теза:
Російсько-український конфлікт, ситуація
в ОРДЛО, посприяли віддтоку вірних із УПЦ (МП). Дані: число вірних УПЦ(МП)
складає 22% православних у 2020 р. проти 16% у 2019р. Подібну ситуацію можна
пояснити «незрозумілістю» для вірних ситуації із утворенням ПЦУ і де-факто,
продовженням існування УПЦ КП.
2. Теза:
«Тривале, іноді конфліктне співіснування
трьох чисельних православних деномінацій могло бути чинником як відмови частини
православних від церковної визначеності (група “просто православних”), так і
переходів віруючих від однієї Церкви (юрисдикції) до іншої» (с. 4). Статистика
стверджує, що кількість «просто православних» у 2000р. складала 39% опитаних, у
2018р. – 23% опитаних, у 2019 р. зросла до 30%. На думку Ю. Борейко, така
самоідентифікація зумовлена більше «сприйняттям православ’я як культурної традиції,
а конфесійної належності – як данини цій традиції»[2] (с.
56). Більше того, для уточнення отриманих даних соціологи Центру здійснювали
перехресне опитування для виявлення «дуальної ідентичності» у православному
середовищі, що склало від 1% до 8% опитаних в залежності від вибору груп (ПЦУ –
УПЦ КП, УПЦ (МП) – ПЦУ, УПЦ КП – УПЦ (МП)) (с. 5).
Вартим
зауваги в цьому контексті є концепт «православний атеїст», досліджуваний Л.
Филипович[3], який
автор співвідносить з фонеменами «сумуючої» пострадянської людини (с. 535).
3.
Часто згадуваний як у науковій літературі, так і в ЗМК факт про номінальність числа віруючих підтверджується
данними Центру Разумкова. Дані: у 2020 р. до певної релігійної громади
відносять себе лише 16% громадян України (с. 6)
4.
Теза: православне середовище змінило
ставлення до отримання Томосу про автокефалію. Дані: підтримали надання
Томосу Константинопольським (Вселенським) Патріархатом 33% опитаних як у 2019
р., так і в 2020 р. (с. 6)
5.
Теза: православ’я в Україні претендує на
статус національної релігії. Дані: найбільший відсоток прихильності
національної орієнтованості церкви відзначається серед вірних УГКЦ – 66%, серед
вірних ПЦУ – 48%, 26% серед вірних УПЦ (МП) (с. 7).
6. Теза:
причиною релігійних конфліктів є низька
самовизначеність вірних, активна прозелітична робота, майновий чинник. Дані:
політичний чинник – 40% опитаних, майновий чинник – 35% респондентів, амбіції
церковних ієрархів –29%, “національне питання” – 19%, роль ЗМІ – 21% опитаних (с.
8)
За
останні 20 р. Україна пережила значні адміністративні трансформації, низку
реформ, суспільно-політичні потрясіння. Разом з тим, її релігійне життя
розвивається і відносно «процвітає», проте, таке маштабне соціологічне
дослідження не може дати остаточних відповідей на питання майбутнього розвитку
православного середовища. А для оцінки подій 2018-2019 р., пов’язаних з
отриманням Томосу, дослідникам ще замало данних. Більше того, ситуація
ускладнюється низкою «агентів впливу»: інформаціна блокада, заангажованість, малодієва
екуменічна співпраця, заполітизованість, порушення (відсутня) традиції
передання досвіду наступним поколінням в православному середовищі. Все це дає
доволі широке коло для «маневрів», що використовують «сторонні сили».
[1] Особливості релігійного і церковно-релігійного
самовизначення громадян України: тенденції 2000-2020 рр. (Інформаційні
матеріали). Київ, 2020. 110 с.
[2] Філософські
науки УДК 271.22 (477) : 2 - 86 Борейко Ю. Конфесійна ідентичність православних
Українців в умовах сучасних викликів // Схід, № 1 (141) січень-лютий, 2016. С.
54-58
[3] Людмила Филипович Л. “Православний атеїст” як
специфічна форма релігійної ідентичності в сучасній Україн // Історія релігій в
Україні: наук. щорічн., 2018, Вип. 28, Ч. С. 534-544
5-й пункт соціологічно не розкритий до кінця, а він дуже важливий. Бо через будування ідентичності УГКЦ на національному ґрунті та історії, дуже великий процент її вірних бажають об'єднання з ПЦУ (саме як з Помісною Православною Церквою).
ВідповістиВидалитиДякую за доречне уточнення, цей момент потребує детальніших досліджень.
ВидалитиТут є два цікавих моменти, які на сьогодні відомі:
Видалити1) По соціологічним дослідженням, прибічників єдиної Помісної Церкви з центром у Києві (без Московської або Ватиканської надбудови), серед вірних УГКЦ біля 60-65%% по даним різних опитань.
2) Можу констатувати, що згідно даним священиків ПЦУ, кількість вірних на богослужіннях у храмах ПЦУ побільшило. Мова саме про дві области, які вважаюся "греко-католицькими" - Львівську та Тернопільську.
3) Коли брати нові храми, які були освячені в Галичині останні 5-6 років, особливо після Об'єднавчого собору 2018 р., можемо казати про інтенсивний характер росту парафій ПЦУ (до 2018 - УАПЦ та УПЦ КП). Парафіяни в їх переважно нові вірні. А ось УГКЦ має екстенсивний ріст парафій, тобто діляться вже існуючі.
4) Звичайно, можна дискутувати, але, коли дивиться попередні роки, значно виросла відсоткова кількість вірних УГКЦ, які проживають на Галичині. Тоді як % кількість по-за цім регіоном зменшилася.
цікавий огляд, дякую!
ВідповістиВидалитиПитання до пані Катерини. Чи вважаєте ви, що певне соціологічне опитування як таке зможе дати відповідь на питання про розвиток релігійних преференцій в Україні? Якщо так, тоді яким саме має бути таке дослідження, яких даних не вистачає наразі?
ВідповістиВидалитиПані Стефанія. Всеукраїнські соціологічні опитуванння є доволі описовими, вони відображають загальне враження громадян від релігійного життя. Часто, для більш детальнішого дослідження певної ситуації застосовують включене спостереження.
ВидалитиНасправді в Україні існує безліч даних соцопитувань різних рівнів, проте нажаль мало хто проводить вторинне соцдослідження для їх співставлення.
Пункт 1 викликає питання. Що означає "Подібну ситуацію можна пояснити «незрозумілістю» для вірних ситуації із утворенням ПЦУ і де-факто, продовженням існування УПЦ КП.".
ВідповістиВидалитиДЕ-факто УПЦ КП не існує. Є Володимирський собор, пара титулярних ієрархів і пара фрондуючих спікерів. УПЦ КП 99% увійшов в ПЦУ. Це скоріше медіа-шум...
Так, юридично і фактично УПЦ КП не функціонує. Проте саме такий медіа-шум вносить сум'яття в середовищі православних, адже для пересічного віруючого і навіть окремих дослідників (чого правди крити) дії почесного Патріарха Філарета викликають "надію".
ВідповістиВидалитиТак, медіа-шум створює ілюзію реальності УПЦ КП. Але як це повязано зі зростанням вірних МП?
Видалити(щодо дослідників - це вже питання до їхньої фаховості )))
Дякую за запитання. З приводу пункту 1 варто уточнити. Статистичні дані по кількості вірян УПЦ (їх зріст) можна пояснити 1) активною прозелітичною та місійною діяльністю УПЦ, 2) похибкою в обрахунках, 3) "активізуванням" "просто православних" в середовизі саме УПЦ,4) а також "сум'яттям" в середовищі українського православ'я, викликаною ситуацією, що ми обговорюємо. Саме цей момент доволі показовий в контексті існування декількох різнонаправлених медіа-шумів - неканонічності, незаконності і тому подібного зі сторони як УПЦ, так і почесного Патріарха, так і проросійськості, "русскости" і т.п. Що насправді впливає на православне середовище України загалом, статистика зможе зафіксувати лише через декілька років.
Видалитиабо питання до опитувальника - чи там була вказана УПЦ, чи УПЦ (МП). Бо зазвичай ця заміна добре впливає на калькуляцію.
ВидалитиВже розмовляли з соціологами. Там ще є така плутанина, що сама ПЦУ часто каже про себе УПЦ. Особливо коли інтерв'ю або проповідь. Крім того, досить багато вірних колишньої УПЦ КП не дуже замислюються про свою приналежність саме до ПЦУ та ліквідацію КП. Адже для їх практично, крім поминання нового Предстоятеля, нічого не змінилося. Треба вносить декілька лакмусових питань, щоб бачити реальну картину....
Видалити