Перейти до основного вмісту

Чому саме формат блоґ-конференції?

Цей формат новий, і природньо викликає питання: чому саме цей формат є зручним не лише для організаторів, але і для учасників?
Карантин накладає обмеження на офлайн-заходи. Але життя не припиняється  і ставить багатьох перед вибором, який формат обрати.
Формат блоґ-конференції надає особливі можливості:
1) Він легкий для завантаження. Порівняно із будь-яким мультимедіа-форматом (Zoom, Skype, тощо), він не викликає проблем ані з відео, ані зі звуком. Тут неможлива постійна проблема "немає контакту, немає звуку, глючить відео" тощо.
2) Він абсолютно прозорий і відкритий до глибокого продумування. Голий текст повністю наданий до сприйняття читачем. Тут немає проблеми "не почув/не дочув спікера", текст можна прочитати, перечитати, осмислити. Текст легше цитувати і обговорювати.
3) Автор може повністю і цілком викласти ту думку, яку він хотів. Наявність чистого тексту дозволяє авторові чітко фіксувати, що і де він сказав, позбавляє проблеми "приписування того, що я не говорив".
3) Його легко розширити і плюралізувати. Автор-спікер може додати до свого тексту будь-які гіпер-посилання, аудіо (навіть фонову музику), відео (як власне відео, так і посилання на джерело). Дистанція між спікером і слухачем, ніж під час аудіо- чи відео-конференції долається тим, що автор-спікер може додати свій мультимедійний контент.

5) Захист авторського права. Опублікований текст назавжди залишається в мережі як строго атрибуйований до певного автора. Пошуковик при спробі пошуку цього тексту знаходить саме Ваш текст. На відміну від відео-аудіо, де неможливо "знайти" фразу чи цитату, у текстовому форматі такий пошук цілком можливий. Авторське право на опубліковані матеріали належить цілковито авторам-спікерам, які надіслали ці матеріали, та організаторам конференції, які координуватимуть будь-яке поширення опублікованих матеріалів із авторами.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Вічне теперішнє «Русского мира»: політичні підвалини доктрини

  Дарія Сингаєвська , студентка Національного університету «Києво-Могилянська академія» «Семь слов о «русском мире» . Цещо? Слова Христа на хресті? [ Волкова Е. Ідеологія «русского мира» як релігіявійни [Електронний ресурс]. 2016 – Режим доступу: https://zbruc.eu/node/51719(02.08.2020)] «..періодичні свята […] відкривають нам дещо більше: бажання відмінити, скасувати минулий профанний час та розпочати «час новий». Інакше кажучи, періодичні свята, що завершують один проміжок часу і розпочинають інший, мають на меті повне відродження та оновлення часу » [ Элиаде. М. Трактат по истории религий / Пер. с фр. А.А. Васильева. - М.: Академический Проект, 2015. - § 432 ] . Політичне свято виборів президента Росії 2020 специфічно оновило час…, продовживши намагання побудувати свою світ-системунапротивагу світовому порядку за Гельсінськими угодами, або те, що у риториці творців цієї ідеології називається «сучасною єрессю людинопоклонства » [ Слово Святейшего Патриарха Кирилла в праздник Торжеств

Олена Мішалова. Від «Москва – Третій Рим» до «Русского мира»: етапи формування імперського ідеологічного гібридного проєкту.

    1. Сучасна Російська Федерація є імперією у стадії «напіврозпаду», яка відчайдушно намагається протидіяти процесу свого розпаду, що почався у 1991 р., коли Радянський Союз припинив своє існування. Парадоксально: у той час, як у світі після завершення Другої Світової війни відбувається деколонізація і великі колоніальні імперії зникають з політичної карти світу, СРСР не просто нікуди не зникає, а розширюється – включає до зони свого впливу країни Східної Європи. 2. «Русский мир» є сучасною версією історичного месіанства Росії, містить в собі ключові ідеї трьох попередніх месіанських проектів – релігійного, культурно-цивілізаційного та радянсько-політичного. 2.1. Релігійно-політичний проєкт: захист православної віри та православних християн. Цей комплекс ідей бере свій початок з друг. пол. Х V - XVI ст. Флорентійська унія (1438 р.) та падіння Візантійської імперії (1453 р.) перетворили московського князя на захисника православ'я – єдино правильної версії християнської

Стефанія Сідорова. Формування поняття “нова етика” в російських медіа та його потенційний вплив на український дискурс

  Поняття “нова етика” зараз не є чітко визначеним і функціонує як парасолькове поняття, в яке включають чи не всю проблематику сьогодення: від #metoo до Black Lives Matter, від канселінгу до життя в умовах пандемії, від цифрового етикету до екології. Найближчим відповідником, що міг би частково прояснити його зміст, є американський термін “woke culture” [3]. Аналізоване нами поняття є не запозиченим, а питомим для російського дискурсу [2]. Хоча словосполучення “нова етика” використовувалось і раніше ( e.g. німецькими феміністками першої хвилі, Еріхом Нойманном чи Анітою Аллен), сучасний термін сформувався в Росії і пропонує російський погляд на розуміння процесів, що відбуваються на Заході [1]. Швидко (чи навіть одночасно) зі своєю появою поняття починає стійко асоціюватися з концептами “Захід”, “ідеологія”, “проблема” та набуває негативних конотацій. Дискусія щодо нової етики перетворюється на протистояння - їй закидають тоталітаризм, говорять про неї як “новий етичний рейх”,