Перейти до основного вмісту

Чому саме формат блоґ-конференції?

Цей формат новий, і природньо викликає питання: чому саме цей формат є зручним не лише для організаторів, але і для учасників?
Карантин накладає обмеження на офлайн-заходи. Але життя не припиняється  і ставить багатьох перед вибором, який формат обрати.
Формат блоґ-конференції надає особливі можливості:
1) Він легкий для завантаження. Порівняно із будь-яким мультимедіа-форматом (Zoom, Skype, тощо), він не викликає проблем ані з відео, ані зі звуком. Тут неможлива постійна проблема "немає контакту, немає звуку, глючить відео" тощо.
2) Він абсолютно прозорий і відкритий до глибокого продумування. Голий текст повністю наданий до сприйняття читачем. Тут немає проблеми "не почув/не дочув спікера", текст можна прочитати, перечитати, осмислити. Текст легше цитувати і обговорювати.
3) Автор може повністю і цілком викласти ту думку, яку він хотів. Наявність чистого тексту дозволяє авторові чітко фіксувати, що і де він сказав, позбавляє проблеми "приписування того, що я не говорив".
3) Його легко розширити і плюралізувати. Автор-спікер може додати до свого тексту будь-які гіпер-посилання, аудіо (навіть фонову музику), відео (як власне відео, так і посилання на джерело). Дистанція між спікером і слухачем, ніж під час аудіо- чи відео-конференції долається тим, що автор-спікер може додати свій мультимедійний контент.

5) Захист авторського права. Опублікований текст назавжди залишається в мережі як строго атрибуйований до певного автора. Пошуковик при спробі пошуку цього тексту знаходить саме Ваш текст. На відміну від відео-аудіо, де неможливо "знайти" фразу чи цитату, у текстовому форматі такий пошук цілком можливий. Авторське право на опубліковані матеріали належить цілковито авторам-спікерам, які надіслали ці матеріали, та організаторам конференції, які координуватимуть будь-яке поширення опублікованих матеріалів із авторами.

Мітки

Мітки:

Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

Стефанія Сідорова. Формування поняття “нова етика” в російських медіа та його потенційний вплив на український дискурс

  Поняття “нова етика” зараз не є чітко визначеним і функціонує як парасолькове поняття, в яке включають чи не всю проблематику сьогодення: від #metoo до Black Lives Matter, від канселінгу до життя в умовах пандемії, від цифрового етикету до екології. Найближчим відповідником, що міг би частково прояснити його зміст, є американський термін “woke culture” [3]. Аналізоване нами поняття є не запозиченим, а питомим для російського дискурсу [2]. Хоча словосполучення “нова етика” використовувалось і раніше ( e.g. німецькими феміністками першої хвилі, Еріхом Нойманном чи Анітою Аллен), сучасний термін сформувався в Росії і пропонує російський погляд на розуміння процесів, що відбуваються на Заході [1]. Швидко (чи навіть одночасно) зі своєю появою поняття починає стійко асоціюватися з концептами “Захід”, “ідеологія”, “проблема” та набуває негативних конотацій. Дискусія щодо нової етики перетворюється на протистояння - їй закидають тоталітаризм, говорять про неї як “новий етичний ре...
11 коментарів
Докладніше

Олена Мішалова. Від «Москва – Третій Рим» до «Русского мира»: етапи формування імперського ідеологічного гібридного проєкту.

    1. Сучасна Російська Федерація є імперією у стадії «напіврозпаду», яка відчайдушно намагається протидіяти процесу свого розпаду, що почався у 1991 р., коли Радянський Союз припинив своє існування. Парадоксально: у той час, як у світі після завершення Другої Світової війни відбувається деколонізація і великі колоніальні імперії зникають з політичної карти світу, СРСР не просто нікуди не зникає, а розширюється – включає до зони свого впливу країни Східної Європи. 2. «Русский мир» є сучасною версією історичного месіанства Росії, містить в собі ключові ідеї трьох попередніх месіанських проектів – релігійного, культурно-цивілізаційного та радянсько-політичного. 2.1. Релігійно-політичний проєкт: захист православної віри та православних християн. Цей комплекс ідей бере свій початок з друг. пол. Х V - XVI ст. Флорентійська унія (1438 р.) та падіння Візантійської імперії (1453 р.) перетворили московського князя на захисника православ'я – єдино правильної версії християнс...
18 коментарів
Докладніше

Катерина Якуніна. Мовою цифр православна конфесійна ідентичність: усталеність versus стереотипність

  В 2020 р. Центр Разумкова запропонував українскій громадськості інформаційні матеріали «Особливості релігійного і церковно-релігійного самовизначення громадян України: тенденції 2000-2020 рр.» [1] , які підвели підсумок релігійному життю України за останні 20 років. За допомогою данних, опублікованих у матеріалах, наукове співтовариство, ЗМК, політичні сили змогли по-новому оцінити роль релігії в суспільстві, простежити нові тенденції, підкреслити усталені традиції. Співставивши наукові розвідки та «мову цифр», можна відстежити правдивість\хибність для українського суспільства сьогодні деяких стереотипів щодо православного середовища. 1. Теза: Російсько-український конфлікт, ситуація в ОРДЛО, посприяли віддтоку вірних із УПЦ (МП). Дані: число вірних УПЦ(МП) складає 22% православних у 2020 р. проти 16% у 2019р. Подібну ситуацію можна пояснити «незрозумілістю» для вірних ситуації із утворенням ПЦУ і де-факто, продовженням існування УПЦ КП. 2. Теза: «Тривале, іноді конфлікт...
12 коментарів
Докладніше