Перейти до основного вмісту

Стефанія Сідорова. Формування поняття “нова етика” в російських медіа та його потенційний вплив на український дискурс

 


Поняття “нова етика” зараз не є чітко визначеним і функціонує як парасолькове поняття, в яке включають чи не всю проблематику сьогодення: від #metoo до Black Lives Matter, від канселінгу до життя в умовах пандемії, від цифрового етикету до екології. Найближчим відповідником, що міг би частково прояснити його зміст, є американський термін “woke culture” [3].

Аналізоване нами поняття є не запозиченим, а питомим для російського дискурсу [2]. Хоча словосполучення “нова етика” використовувалось і раніше (e.g. німецькими феміністками першої хвилі, Еріхом Нойманном чи Анітою Аллен), сучасний термін сформувався в Росії і пропонує російський погляд на розуміння процесів, що відбуваються на Заході [1].

Швидко (чи навіть одночасно) зі своєю появою поняття починає стійко асоціюватися з концептами “Захід”, “ідеологія”, “проблема” та набуває негативних конотацій. Дискусія щодо нової етики перетворюється на протистояння - їй закидають тоталітаризм, говорять про неї як “новий етичний рейх”, “полювання на відьом”, “червону ганчірку для всіх” etc. Е. Россман пише, що протистояння новій етиці змогло об’єднати “ліберальні” і “державні” еліти в Росії навколо “спільного ворога”, а джерелом її виникнення могли бути внутрішні дискусії у продержавних консервативних організаціях [2]. Так обговорення питань глобальної агенди перетворилось на суперечку про поняття, яким вони штучно об’єднані.

В українському дискурсі “нову етику” наразі згадують спорадично. Найбільший сплеск ужитку терміна прийшовся на обговорення кінопремії “Оскар”, початок якому дало “Громадське”, його використовують у сфері бренд-менеджменту (джерело - Zdatni Media). Дивним видається те, що терміном послуговуються не тільки супротивники “нової етики”, а й науковці (особливо в дискусії щодо біоетики). Проте низка частотність вживання поняття дає надію на можливість його недопущення в український мовний простір.

Наведені вище аргументи підтверджують недоречність вживання терміну “нова етика” в повсякденному, медійному і науковому середовищі. Доцільніше звертатись до обговорення нових ідей моральної філософії за їхніми назвами: загальний напрям досліджень - “феміністська етика”; терміни для окреслення пропонованих етик - “етика справедливості”, “етика турботи” etc. Отже, термін “нова етика” не варто запозичувати до українського дискурсу.

 

  1. А. Магун. Откуда взялась «новая этика»? // Медуза. URL: https://goo.su/5yQE
  2. Э. Россман. Как придумали «новую этику»: фрагмент из истории понятий // сигма. URL: https://goo.su/5Yal
  3. Steve Rose. How the word ‘woke’ was weaponised by the right // The Guardian. URL: https://goo.su/61sA
До перегляду також пропонується презентація . Доступ за посиланням - https://docs.google.com/presentation/d/1YNAZeYKNHK4kBo0s_--IKmyAFOkwWisIvwdTM9xYStA/edit?usp=sharing

Коментарі

  1. До перегляду також пропонується презентація . Доступ за посиланням - https://docs.google.com/presentation/d/1YNAZeYKNHK4kBo0s_--IKmyAFOkwWisIvwdTM9xYStA/edit?usp=sharing

    ВідповістиВидалити
  2. Питання до п. Стефанії:
    як би Ви визначили woke culture?
    Яким терміном тоді можна описати сучасні тренди (від BLM до cancel culture), коли вони явно становлять реальну дискурсивну єдність?

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Дякую за питання! Тут варто звернути увагу на декілька моментів.
      Щодо першого питання:
      1) ми знаходимо визначення “woke”, наприклад, тут - https://www.merriam-webster.com/words-at-play/woke-meaning-origin , але не визначення “woke culture”. Фактично поняття використовується "правими" консерваторами в протилежному до початкового значенні. Тобто якщо “woke” означає бути уважним до соціальної несправедливості, то “woke culture” вживають на позначення створення соціальної несправедливості.
      2) термін ‘woke’ набув поширення у Чорному русі задовго до його “апропріації” опонентами соціальних змін. Саме тоді він перетворюється на “woke culture”, до речі, так само як і “cancel culture”, і використовується щонайменше для критики, а частіше - для нападок на активістів. Типовий приклад зі статті, посилання на яку наведено: “The wokist are fundamentally racist. Identity politics is extremely racist.” Це схоже на закономірність, що є перспективою подальших досліджень. З історією саме терміна “woke” можна ознайомитись тут - https://www.vox.com/culture/21437879/stay-woke-wokeness-history-origin-evolution-controversy

      Видалити
    2. Стефанія Сідорова1 липня 2021 р. о 05:30

      Щодо другого питання:
      1) на нашу думку, ці питання становлять дискурсивну єдність якраз тоді, коли об’єднуються під одним максимально розмитим терміном - і тут не так важливо, це “нова етика”, “woke culture” чи щось третє
      2) в минулому, обговорюючи зазначені питання, говорили б про “політику”. Ми пропонуємо і надалі вважати це суспільно-політичним дискурсом.
      3) ми точно можемо говорити про взаємний вплив соціальних рухів: антирасистського руху, феміністичного руху, руху за права LGBTQ+ людей, за інклюзивність - наприклад, інтерсекціональний фемінізм буде розглядати всі ці питання. Однак долучати до цього ж обговорення питання про те, чи варто писати робочі повідомлення після шостої і про правила носіння маски - це дуже дивно.
      4) більше того, об’єднуючи абсолютно різні дискусії під одну “парасольку”, ми ігноруємо конфлікти між та всередині рухів: є дуже багато дискусійних питань між феміністичною спільнотою та транс*-спільнотою, наприклад.
      5) крім того, якщо ми хочемо об’єднати всі сучасні тренди, то мусимо включати до такого об’єднання рух інцелів та анархістів, класовий рухи тощо. Але тоді розглядатимемо, наприклад, події в Рожаві як wokist чи новоетичні. Доводиться визнати, що і з погляду методології таке рішення є сумнівним. Ми могли б застосувати підходи феміністичної філософії, не вдаючись до штучного об’єднання.
      6) Є. Шульман влучно зазначила, що “новими” чи “пост” ми називаємо феномени, що ще не мають власної назви. Окремо зауважимо те, що “етикою” недоречно називати опис соціальних рухів та політичних вимог.

      Видалити
  3. Автор видалив цей коментар.

    ВідповістиВидалити
  4. Питання до п. Стефанії:
    Зараз поняття "нова етика", яке об'єднує у собі всю сучасну проблематику, на пострадянському просторі має негативні конотації. Чи не думали Ви про альтернативний нейтральним термін, який мав би таке ж наповнення?

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Стефанія Сідорова1 липня 2021 р. о 06:53

      Дякую за питання!
      На жаль, маємо припущення, що будь-який термін з відповідним наповненням неминуче набуватиме негативних конотацій. Сама природа такого узагальнення веде до спрощення сенсів, а разом з поляризованою дискусією - до використання поняття у негативному ключі (на це можее вказувати схожий розвиток змісту понять "cancel culture" та "woke culture"). Єдине, чим альтернативне поняття могло б бути кращим - це чіткість у визначенні, а відтак у його розумінні мовними агентами. Проте в такому випадку воно апріорі не зможе замінити всеохопне поняття "нової етики".

      Видалити
    2. але про що тоді "cancel culture" та "woke culture"?
      як їх визначити?

      Видалити
    3. Стефанія Сідорова2 липня 2021 р. о 02:08

      За наявними даними щодо вжитку cancel culture - це термін, що використовується на позначення феномену активності користувачів соціальних мереж, яка спрямована на "виключення" людей з публічного простору за прояви расизму, ксенофобії, сексизму тощо, а фактично на переконання до визнання такими особами їх помилок. Термін запропоновано супротивниками даного феномену, особливістю його вжитку є підкреслення негативних рис явища. Також відомий як "канселлінг". З визначеннями, які пропонуються, власне, супротивниками (що найактивніше цей термін і використовують), можна ознайомитись тут: https://www.urbandictionary.com/define.php?term=Cancel%20Culture

      Видалити
    4. Стефанія Сідорова2 липня 2021 р. о 02:08

      Термін woke culture є розвитком значення слова woke, яке використовувалося для заклику залишатися пильним до проявів соціальної несправедливості (зокрема у вигляді хештегу staywoke). На відміну від початкового значення сьогоденний термін позначає лицемірну активність, що породжує соціальну несправедливість, хоча демонструється як така, що несправедливості протистоїть. Подекуди супротивники явища визначають woke culture як "культ" або "релігію" соціальної справедливості, що насильно насаджується незгодним. Синонімічно до woke culture використовують "wokeism" та подекуди "snowflakes" (виходить з ужитку). В російському мовному просторі можемо говорити про відповідність терміну понять "нова етика" та "толєрасти" (також виходить з ужитку).

      Видалити

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

Олена Мішалова. Від «Москва – Третій Рим» до «Русского мира»: етапи формування імперського ідеологічного гібридного проєкту.

    1. Сучасна Російська Федерація є імперією у стадії «напіврозпаду», яка відчайдушно намагається протидіяти процесу свого розпаду, що почався у 1991 р., коли Радянський Союз припинив своє існування. Парадоксально: у той час, як у світі після завершення Другої Світової війни відбувається деколонізація і великі колоніальні імперії зникають з політичної карти світу, СРСР не просто нікуди не зникає, а розширюється – включає до зони свого впливу країни Східної Європи. 2. «Русский мир» є сучасною версією історичного месіанства Росії, містить в собі ключові ідеї трьох попередніх месіанських проектів – релігійного, культурно-цивілізаційного та радянсько-політичного. 2.1. Релігійно-політичний проєкт: захист православної віри та православних християн. Цей комплекс ідей бере свій початок з друг. пол. Х V - XVI ст. Флорентійська унія (1438 р.) та падіння Візантійської імперії (1453 р.) перетворили московського князя на захисника православ'я – єдино правильної версії християнської

Вічне теперішнє «Русского мира»: політичні підвалини доктрини

  Дарія Сингаєвська , студентка Національного університету «Києво-Могилянська академія» «Семь слов о «русском мире» . Цещо? Слова Христа на хресті? [ Волкова Е. Ідеологія «русского мира» як релігіявійни [Електронний ресурс]. 2016 – Режим доступу: https://zbruc.eu/node/51719(02.08.2020)] «..періодичні свята […] відкривають нам дещо більше: бажання відмінити, скасувати минулий профанний час та розпочати «час новий». Інакше кажучи, періодичні свята, що завершують один проміжок часу і розпочинають інший, мають на меті повне відродження та оновлення часу » [ Элиаде. М. Трактат по истории религий / Пер. с фр. А.А. Васильева. - М.: Академический Проект, 2015. - § 432 ] . Політичне свято виборів президента Росії 2020 специфічно оновило час…, продовживши намагання побудувати свою світ-системунапротивагу світовому порядку за Гельсінськими угодами, або те, що у риториці творців цієї ідеології називається «сучасною єрессю людинопоклонства » [ Слово Святейшего Патриарха Кирилла в праздник Торжеств

Катерина Якуніна. Мовою цифр православна конфесійна ідентичність: усталеність versus стереотипність

  В 2020 р. Центр Разумкова запропонував українскій громадськості інформаційні матеріали «Особливості релігійного і церковно-релігійного самовизначення громадян України: тенденції 2000-2020 рр.» [1] , які підвели підсумок релігійному життю України за останні 20 років. За допомогою данних, опублікованих у матеріалах, наукове співтовариство, ЗМК, політичні сили змогли по-новому оцінити роль релігії в суспільстві, простежити нові тенденції, підкреслити усталені традиції. Співставивши наукові розвідки та «мову цифр», можна відстежити правдивість\хибність для українського суспільства сьогодні деяких стереотипів щодо православного середовища. 1. Теза: Російсько-український конфлікт, ситуація в ОРДЛО, посприяли віддтоку вірних із УПЦ (МП). Дані: число вірних УПЦ(МП) складає 22% православних у 2020 р. проти 16% у 2019р. Подібну ситуацію можна пояснити «незрозумілістю» для вірних ситуації із утворенням ПЦУ і де-факто, продовженням існування УПЦ КП. 2. Теза: «Тривале, іноді конфліктне с